Apteromantis aptera
| ?Apteromantis aptera | |
|---|---|
.jpg) Імаго Apteromantis aptera, Португалія | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Ряд: | Богомоли (Mantodea) |
| Родина: | Богомолові (Mantidae) |
| Підродина: | Amelinae |
| Триба: | Amelini |
| Рід: | Apteromantis |
| Вид: | A. aptera |
| Біноміальна назва | |
| Apteromantis aptera (Fuente[en], 1894) | |
 Ареал | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Apteromantis aptera |
 Віківиди: | Apteromantis aptera |
 EOL: | 3489837 |
 МСОП: | 1935 |
 NCBI: | 1194554 |
Apteromantis aptera — вид богомолів, що поширений на Піренейському півострові.
Невеликий зелений (зрідка жовтуватий) безкрилий богомол, довжина тіла самця 2,7–2,8 см, самиці — 2,85–3,6 см. Голова такої ширини, як і передньоспинка, конічні фасеткові очі сильно виступають над поверхнею голови. Антени ниткоподібні, в самців довші.
Передні стегна з 4 дискоїдальними та 4 зовнішніми шипами. Середні та задні ноги довгі, особливо в самців. Черевце самців тендітніше, а церки сплощені.[2]
Вид має одне покоління на рік. Самиця відкладає міцну пінисту оотеку з 30–40 яєць, з яких у другій половині червня виходять личинки. Зимує личинка, імаго з'являється у травні або на початку червня.
Мешкають у сухих чагарниках гариги та маквісу в центральній та південній Іспанії й Португалії. Обирає теплі місця на узліссях, пустищах, старих виноградниках, вздовж доріг. Сидить на невеликих трав'янистих рослинах, очікуючи жертву — дрібних комах чи інших членистоногих. Зустрічаються на висоті від 60 до 1250 м над рівнем моря.[3]
У 1986 році вид було внесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи зі статусом «зникаючий». Пізніше у 1996 році йому було надано статус «нижчий ризик/майже під загрозою». 2014 року статус було переглянуто та надано категорію «найменший ризик» через виявлення численних нових місць мешкання в Іспанії та Португалії.[4] Також Apteromantis aptera охороняється в Іспанії та в ЄС згідно з Директивою ЄС 92/43/EEC. Вид включений до Додатку 2 Бернської конвенції.[3]
- ↑ Battiston, R. (2014). Apteromantis aptera. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2014: e.T1935A21426204. doi:10.2305/IUCN.UK.2014-1.RLTS.T1935A21426204.en. Процитовано 09 грудня 2025.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. с. 82-83. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 30 січня 2019. [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.](англ.)
- 1 2 Battiston, Roberto; Ortego, Joaquín; Correas, José R.; Cordero, Pedro J. (2014). A revision of Apteromantis (Mantodea: Mantidae, Amelinae): A comprehensive approach to manage old taxonomic and conservation problems. Zootaxa. 3797 (1): 65. doi:10.11646/zootaxa.3797.1.8. ISSN 1175-5334.(англ.)
- ↑ Battiston, R. 2014. Apteromantis aptera. The IUCN Red List of Threatened Species 2014: e.T1935A21426204(англ.)
- Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. с. 82-83. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 30 січня 2019.(англ.)