B92
.svg) | |
 | |
| Тип | Public limited company |
|---|---|
| Галузь | Media |
| Засновано | 15 травня, 1989 (радіоканал) 5 березня, 2004 (поточна інкорпорована структура) |
| Штаб-квартира | Autoput za Zagreb 22 |
| Територія діяльності | Сербія |
| Ключові особи | Srđan Milovanović (директор) Jelena Agatunović (директор) |
| Виторг | ▲ €19.01 мільйонів |
| Чистий прибуток | ▲ €3.18 мільйона |
| Активи | ▲ €19.04 мільйонів |
| Власник(и) | Kopernikus Corporation (100%) |
| Співробітники | 163 |
| Структурні підрозділи | B92[d]  |
| www | |
 B92 у Вікісховищі | |
RTV B92, або просто B92 (стилізовано як b92, раніше BΞ92 та B 92) — сербська новинна станція та мовник із загальнонаціональним покриттям зі штаб-квартирою в Белграді. Сучасна структура B92 була заснована 5 березня 2004 року, на той час її штаб-квартира розташовувалася в союзі Сербія та Чорногорія.
Заснована в 1989 році як радіостанція, вона була рідкісним джерелом західних новин та інформації у ФРЮ за часів Слободана Мілошевича і була рушійною силою багатьох демонстрацій, що відбувалися в Белграді протягом бурхливих 1990-х років. Вона також грала рок-музику.[1] Завдяки цьому RTV B92 отримала премію MTV Free Your Mind у 1998 році та багато інших нагород за журналістику та боротьбу за права людини. RTV B92 є героєм бестселера «Це кличе Сербія». 6 жовтня 2000 року, наступного дня після повалення Слободана Мілошевича, телебачення B92 розпочало мовлення.[2]
У 2000-х роках компанія відійшла від політичних і суспільних тем до комерціалізації і неодноразово змінювала структуру власності. Бренд B92 зазнав кількох замін і реставрацій: у липні 2015 року Radio B92 було закрите, і його замінила нова станція під назвою Play Radio. У квітні 2008 року був запущений другий телеканал (лише кабельний) під назвою B92 Info з цілодобовим висвітленням новин, який у 2016 році був замінений на Prva World під дочірнім брендом Prva TV. У 2017 році TV B92 змінив свою назву на O2.TV, але в березні 2020 року його було відновлено до B92.
Медіакомпанія RTV B92 продовжує керувати радіостанцією Play Radio та телеканалом B92. Станом на December 2017 іншими активними сегментами медіамережі B92 є веб-портал B92.net, гуманітарний фонд B92 Fond, книжкове видавництво Samvisdat B92 та культурний центр Rex. Найвидатнішою особистістю в історії RTV B92 є Веран Матич, який був одним із засновників та генеральним директором B92 з 1989 до 2019 року.[3]
Радіо B92 було засноване у травні 1989 року в Белграді як переважно молодіжна FM-станція на хвилі 92,5. МГц. Воно отримувало фінансову допомогу від Фондів відкритого суспільства та USAID.[4] Його було ненадовго закрито владою у березні 1991 року.[5]
Під час югославських воєн у 1990-х роках RTV B92 було одним із небагатьох джерел новин, що не контролювалися урядом.[6] Хоча влада неодноразово намагалася припинити її мовлення, станція продовжувала транслювати свої програми альтернативними засобами.[7] За допомогою голландського інтернет-провайдера XS4All, RTV B92 почала транслювати свої програми через Інтернет у 1996 році. Ці передачі потім також ретранслювалися через Всесвітню службу BBC, а кілька місцевих станцій на місцях зробили програми доступними по всій Сербії. У 1996 році організація Internationale Medienhilfe нагородила Radio B92 званням «Radiostation des Jahres» (англійською: «Радіостанція року»).[8]
У 1999 році станція була тимчасово вимкнена з ефіру, коли НАТО бомбардувало Югославію, а урядові агенти почали придушувати прозахідну журналістику.[9] Уряд взяв станцію під контроль у 1999 році, але команда продовжувала мовлення в орендованих студіях під назвою B2-92. Під час ранкового рейду у травні 2000 року урядові війська захопили все[що?].[5] Однак інтернет-мовлення з таємних студій тривало до повалення Мілошевича в жовтні 2000 року, коли дві станції були об'єднані.[5] З того часу вона продовжує працювати як об'єднана музично-новинна радіостанція.
З роками воно стало національним радіостанцією з широкою аудиторією. На піку своєї популярності радіостанція мала близько 400 000 слухачів щодня, що становило 35 % усіх слухачів радіо, і майже 80 станцій змагалися за ефірний час. Станом на 2014 рік Радіо B92 охоплювало всю територію Сербії.
Найвідомішими радіопередачами були «Kažiprst» (вказівний палець), у якому зазвичай транслювалися прямі або зрідка записані інтерв'ю з відомими громадськими діячами, «Peščanik» (пісочний годинник) — ліберальне ток-шоу, своєрідний радіоблог, який редагували Світлана Вукович та Світлана Лукич, а також ранкова програма «Dizanje» (підйом).
Удень 9 липня 2015 року більшість працівників радіо були звільнені. Серед тих, хто втратив роботу тоді, були всі працівники новинного та музичного відділу — секцій, які стали візитівкою Radio B92. Того ж дня всі радіошоу були скасовані, залишившись лише радіо, що транслювало музику, і двоє працівників, які залишилися.[10]
13 липня 2015 року нова Play Radio почала транслювати на частоті 92.5 МГц, транслюючи лише музику та промо-версію станції, цього разу згадуючи назву B92. Після зміни назви радіорозділ сайту B92 тепер перенаправляє на сайт Play Radio, де є стрім, що дозволяє відвідувачам слухати станцію. Однак Play Radio почалася як оголошення літнього розкладу на нині закритій радіостанції Radio B92. Станція розпочала мовлення 31 серпня 2015 року о 06:00.[11][10]
| B92 | |
|---|---|
| |
| |
| Країна |  Сербія |
| Центр керування | Белград |
| Дата початку мовлення | 1989 |
| Власник(и) | Srđan Milovanović (Kopernikus Corporation) |
| Сайт | b92 |
6 жовтня 2000 року TV B92 почав мовлення як місцева телевізійна станція, охоплюючи ширшу муніципальну територію Белграда та частини Воєводини. Протягом наступних кількох років станція розширила свою мережу ретрансляторів і була доступна в більшості регіонів Сербії.
Із 2000-х років щоденні новини на TV B92 стали популярними серед глядачів. Її телевізійна новинна служба була другою за переглядом у Сербії після національного мовника. Післяобіднє видання було о 16:00, а центральне — о 20:00. Це був єдиний випуск із двома ведучими (чоловіком і жінкою). Вечірні новини транслювалися о 12:00 і були особливо популярними, маючи значний стрибок у рейтингах. Новини, які надавала TV B92, були всебічними і містили аналітичні та виїзні репортажі, що сприяло залученню аудиторії станції у 2000-х роках.[12]
11 жовтня 2004 року новинна програма TV B92 Vesti B92 представила тикер, який був замінений на фліпер 19 березня 2012 року. Тікер повернули 4 лютого 2013 року, а 3 лютого 2014 року знову замінили на фліпер.
У квітні 2006 року телеканал TV B92 офіційно отримав національну ліцензію на комерційне мовлення разом з TV Pink, Fox Televizija, TV Avala та TV Košava. Серед найвідоміших регулярних телевізійних програм станції були «Utisak nedelje» («Враження тижня») Олі Бечкович, «Poligraf» («Поліграф») Югослава Чосича та Антонели Ріги, а також «Timofejev» Александара Тімофєєва. Серіал «Insajder» («Інсайдер») Бранкіци Станкович транслювався з перервами і був одним із рідкісних випадків журналістських розслідувань на сербському телебаченні.
До 2006 року телебачення B92 помітно рухалося в бік комерціалізації. Із 2006 року воно транслювало сербську версію реаліті-шоу «Великий брат» (Veliki brat), за що отримало як величезне зростання рейтингів, так і значну критику з боку традиційних глядачів. Ця тенденція продовжилася з такими шоу, як «Узми або залиши» та вікторини «Желите ли да станете мільйонер?» (місцеві версії «Угода чи ні» та «Хто хоче стати мільйонером?» відповідно).
Телеканал B92 також володів правами на трансляцію Ліги чемпіонів УЄФА на сербському ринку з 2003 по 2006 рік.
У рейтингових сезонах, що почалися у вересні 2007 року і тривали до липня 2008 року, TV B92 представив значно більш комерціалізовану програму. Вона активно рекламувала свої шоу під час сезону без рейтингів влітку 2007 року.
Телеканал викупив права на трансляцію нового місцевого шоу під назвою «Наша мала клініка», заснованого на невеликій лікарській практиці на околиці міста. У шоу беруть участь багато відомих сербських акторів та акторок. Ще одне місцеве шоу під назвою «Вратиће се роде» буде показано на телеканалі TV B92. Телеканал також зняв новий сезон популярного комедійного шоу «Майл проти Транзиції».
Сезон 2008—2009 років розпочався у жовтні. Найважливішим проектом сезону для станції була «Operacija Trijumf». «Operacija Trijumf» («Зоряна академія») була найбільшим музичним реаліті-шоу на Балканах, яке транслювалося по телебаченню в Чорногорії (IN TV), Хорватії (Nova TV), Македонії (RTV A1) та Боснії (FTV i RTRS).[13] У 2009 році станція також придбала телевізійні права на Вімблдон (на наступні 4 роки, до 2013 року). Матчі Ліги чемпіонів також транслювалися на TV B92.
7 квітня 2008 року B92 Info був новинним каналом, запущеним TV B92 як сербська версія CNN. Канал транслювався на всіх основних кабельних системах країни та через Інтернет. На каналі транслювалися всі найпопулярніші новинні програми TV B92, включаючи Poligraf, B92 Investigates, Insajder, Kažiprst, Dizanje та спортивні програми. TV B92 називав запуск каналу Info найбільшим проектом телевізійного сегмента компанії.[14] Із 2010 року B92 Info також доступний в Австрії.[15]
Навесні 2011 року в Белграді раптово з'явився фіолетовий кристал криптоніту, який можна обертати. Через це телеканал TV B92 здивувався та зробив припущення щодо кристалу криптоніту на вулиці Князя Михайлова в Белграді. З 19 по 20 квітня 2011 року телеканал TV B92 почав транслювати деякі рекламні ролики з цим кристалом криптоніту та щось рекламував, але під час своєї новинної програми «Вести B92» 20 квітня 2011 року о 23:00 стало відомо, що TV B92 буде ребрендинговано 21 квітня 2011 року. Потім, 21 квітня 2011 року, TV B92 розпочав новий сезон 2011—2012 років та пройшов візуальне оновлення. Водночас було представлено новий логотип, який складається з фіолетового кристалу криптоніту з помаранчевою косою рискою, а посередині кристалу криптоніту з'являється слово «B 92». Окрім новин та серіалів, TV B92 запровадило більше спортивних програм та транслювало багато тенісних подій за участю сербських гравців (турніри Великого шолома, серія ATP Masters 1000, фінали світового туру ATP), футбол (Ліга Європи УЄФА, Ла Ліга) та баскетбол (Ліга ABA). Однак його фіолетовий логотип із кристалів та криптоніту проіснував недовго і використовувався лише 12 місяців.
У 2012 році телеканал B92 отримав свій четвертий і останній логотип — фіолетовий куб із золотим спалахом. Цей фіолетовий куб вперше з'явився в Белграді 16 березня 2012 року, коли телеканал B92 влаштував дискусію про фіолетовий куб на вулиці Князя Михайлова в Белграді. З 17 по 18 березня 2012 року телеканал B92 почав транслювати деякі рекламні ролики з фіолетовим кубом та щось рекламував. Пізніше, 18 березня 2012 року о 23:00, «Вести B92» оголосили, що 19 березня 2012 року телеканал B92 запровадить новий логотип та оновлений вигляд ефіру. Нарешті, 19 березня 2012 року телеканал B92 припинив використання свого фіолетового кристало криптонітового логотипу та представив новий логотип, який складається з фіолетового куба із золотим спалахом, а також напису «B92» у центрі фіолетового куба, який тепер пишеться з малої літери «b», відомого як b92. Фіолетовий куб був останнім логотипом франшизи TV B92 і використовувався протягом 5 років, з 19 березня 2012 року по 10 вересня 2017 року.
18 березня 2013 року телеканал TV B92 показав популярну хорватську теленовелу «Ларин вибір», а 11 вересня 2013 року, того ж року, вперше почав транслювати турецькі телевізійні драми, ставши останнім великим сербським комерційним телеканалом, який зробив це.
Через рік, 3 листопада 2014 року, телеканал TV B92 розпочав мовлення у форматі 16:9.[16]
Зрештою, 18 грудня 2016 року кабельний канал B92 Info припинив свою діяльність і був замінений на Prva World.[17][18]
Наприкінці жовтня 2014 року сербська газета Blic повідомила, що телебачення B92, можливо, буде перейменовано на OTV до кінця 2014 року. Це стало можливим після петиції колишніх співробітників TV B92 із проханням змінити назву мережі, яку підписали близько 1500 осіб.[19][20] Останнім кроком у цьому рішенні стало видалення найпопулярнішого сербського політичного нічного ток-шоу «Utisak nedelje».[20] Багато громадських діячів та медіа-організацій висловили протест, заявивши, що видалення ток-шоу було політично мотивованим правлячим лідером Александаром Вучичем.[21] TV B92 заперечила ці твердження, назвавши їх «неправдивими».[21] Через три місяці авторка ток-шоу Оля Бечкович підтвердила ці твердження та звинуватила Вучича у причетності до видалення ток-шоу.[22]
Заявлено, що запланований канал буде розважально-орієнтованим телеканалом, але логотип та назва на той час були невідомі. Також було заявлено, що зміна не вплине на кабельний канал B92 Info, «який продовжуватиме транслюватися під цією назвою», а Радіо B92 продовжить працювати в тому ж форматі.
Три роки по тому, 11 вересня 2017 року, телеканал B92 завершив запропонований ребрендинг і розпочав мовлення під назвою O2.TV.[23] Також було оголошено, що веб-портал b92.net продовжить роботу без змін, тоді як O2.TV запустить окремий вебсайт.[23]
Після трьох років існування під брендом O2, телебачення 1 березня 2020 року відновило бренд B92. Було представлено нову візуальну ідентичність з логотипом, що містить малі літери «b92» у плоскому дизайні. Концепція програмування, рекламована як «оновлена», суттєво не змінилася.[24][25]
У листопаді 2010 року греко-шведське спільне підприємство Astonko doo придбало 84,99 % акцій у MDLF та NCA.[26][27] B92 Trust зберіг 11,35 % акцій, а дрібні акціонери мали 3,66 % від загальної кількості акцій.[26]
B92 стала дочірньою компанією Prva Srpska Televizija після її придбання групою ANT1 у вересні 2015 року.[28] У грудні 2018 року колишній власник Kopernikus Technology придбав B92 та Prva Srpska Televizija у ANT1 Group за 180 мільйонів євро, через місяць після того, як Telekom Srbija придбала Kopernikus Technology за 190 мільйонів євро.[29][30] Угода між державною компанією Telekom Srbija та Kopernikus викликала обурення громадськості в Сербії, оскільки ринкова вартість Kopenikus на момент покупки була в кілька разів нижчою за суму, за яку її було придбано; також було виявлено, що одним із основних акціонерів компанії був близький родич посадовця правлячої Сербської прогресивної партії.[31]
B92.net було заснована як OpenNet наприкінці 1995 року як інтернет-підрозділ Радіо B92. У перші кілька місяців роботи використовувалося комутоване з'єднання з амстердамським провайдером XS4ALL. На початку 1996 року OpenNet стала першим інтернет-провайдером Югославії, використовуючи аналогову орендовану лінію від XS4ALL та шість місцевих комутованих ліній.
OpenNet також підтримувала локальну мережу Radio B92, ANEM Radio та ANEM Television, забезпечуючи безперервну пряму трансляцію програм Radio B92 та TV B92 через Інтернет, а також розповсюджуючи аудіо- та відеоматеріали серед радіо- та телевізійних станцій ANEM. Таким чином, все, що вироблялося ANEM та Radio B92, було доступне в Інтернеті.
Під час бомбардувань Югославії НАТО, коли представники уряду здійснили рейд до приміщення Радіо B92 та вивели з ладу його передавач, OpenNet продовжувала транслювати радіопрограму через Інтернет. Сигнал ретранслювався через супутник та кількома радіостанціями в сусідніх країнах. Все це робилося за підтримки RealNetworks.
Сьогодні B92.net має англійську та сербську версії вебсайту. Він був провідним сербським інтернет-сайтом з 1996 по 2010 роки. На піку своєї популярності середня кількість переглядів сторінок на день перевищувала 1 мільйон, тоді як середньодобова кількість відвідувачів сягала 200 000. На піку своєї популярності Alexa.com поставила сайт B92 на 917-те місце у світі.
Станом на грудень 2018 року Alexa.com посідала B92.net на 4730-му місці, а в Сербії вона також посідала 9-те місце.
Протягом багатьох років B92 також успішно керував Гуманітарним фондом. Одними з найпомітніших акцій були «Битва за немовлят», «Битва за пологові відділення», «Здайте кров — врятуйте життя!» та інші.[32]
B92 також має власний лейбл звукозапису, хоча останніми роками його релізи трапляються зрідка. Серед відомих сербських гуртів, які допоміг запустити B92, є: Eyesburn, Darkwood Dub, Kanda, Kodža i Nebojša, Intruder, Vrooom, Kal тощо. Лейбл також випускав альбоми дещо більш відомих гуртів, таких як Boban Marković, Rambo Amadeus, Eva Braun, Jarboli.
Видавництвом B92 є Samvisdat B92, де працюють відомі молоді автори, такі як Марко Відойкович та Срджан Валяревич, а також низка іноземних авторів.
B92 також керує культурним центром Rex. Протягом понад 20 років штаб-квартира культурного центру Rex та фонду B92 знаходилася на вулиці Єврейська, 16, у Белграді.[32] З грудня 2017 року вони шукають нове місце.[32]
- ↑ William E. Schmidt (20 червня 1993). In Belgrade, Young Try to Dance the War Away. The New York Times (англ.). Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ English (27 липня 2015). Serbia: the beginning and end of Radio B92. OBC Transeuropa. Процитовано 14 квітня 2023.
- ↑ Nakon 30 Godina: Veran Matić dao Otkaz na O2, ali OSTAJE u B92, može li ova Priča da bude Zamršenija?. espreso.rs (серб.). 6 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
- ↑ Unintended media effects in a conflict environment: Serbian radio and Croatian nationalism (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 28 травня 2017.
- 1 2 3 Milošević, Milan (2000). Political Guide to Serbia. Media Center. с. 73. ISBN 9788682827146.
- ↑ Somerville, Keith (2012). Radio Propaganda and the Broadcasting of Hatred: Historical Development and Definitions. Springer. с. 110. ISBN 978-1-137-28415-0.
- ↑ Moffett, Julie (9 січня 1999). Yugoslavia: Attempts To Control Internet Fail. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.).
- ↑ Awards for Radio B92. Процитовано 28 травня 2017.
- ↑ Lasar, Matthew (2016). Radio 2.0: Uploading the First Broadcast Medium. ABC-CLIO. с. 57—58. ISBN 9781440832444.
- 1 2 Radio B92 promenio naziv u "Play radio". ekapija.com (серб.). ASMEDI. 20 липня 2015. Процитовано 20 вересня 2017.
- ↑ Play radio. playradio.rs. Процитовано 28 травня 2017.
- ↑ d.o.o, cubes. RRA About RTS, TV Pink, TV B92 and other broadcasters - Vreme. Vreme (англ.). Процитовано 1 березня 2026.
- ↑ Operacija Trijumf. Emotion Production (sr-RS) .
- ↑ B92 launches "all news" channel. Процитовано 28 травня 2017.
- ↑ B92 Info i u Austriji. b92.net (серб.). 9 травня 2010. Процитовано 28 травня 2017.
- ↑ TVmasterNS (4 листопада 2014). B92 | VESTI widescreen (серб.) — через YouTube.
- ↑ B92 (16 грудня 2016). Kablovski kanal B92 info prestaje sa radom u nedelju. B92.net (серб.).
- ↑ mathmos (19 грудня 2016). Gašenje B92 Info - start Prva World (19.12.2016 - 0:01) (серб.) — через YouTube.
- ↑ Petrović, M. R. (22 жовтня 2014). B92 je odavno trebalo da promeni ime: Razočarani bivši novinari čuvene televizije. Blic.rs (серб.).
- 1 2 B92 menja ime u OTV?. РТС (серб.).
- 1 2 B92: Utisak nedelje nije zabranjen. b92.net (серб.). 27 вересня 2014. Процитовано 6 грудня 2017.
- ↑ Olja Bećković: "Utisak nedelje" je zabranio Vučić. blic.rs (серб.). 7 січня 2015. Процитовано 6 грудня 2017.
- 1 2 TV B92 postaje O2 televizija, B92.net ostaje B92.net. B92.net (sr-Latn-RS) . 3 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
- ↑ Restart: O2.TV postaje B92 od 1. marta – Info. B92.net (серб.). 24 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Colic, Nina (24 лютого 2020). Televizija O2 vraća naziv u B92. Dnevni list Danas (хор.). Процитовано 3 лютого 2022.
- 1 2 Barlovac, Bojana (21 серпня 2014). Serbian Competition Commission Probes B92 Sale. .balkaninsight.com. BIRN. Процитовано 6 грудня 2017.
- ↑ Serbia's Iconic B92 TV Officially Becomes History (англ.). Процитовано 25 травня 2018.
- ↑ Antena grupa preuzela većinski udeo u B92. b92.net (серб.). 22 вересня 2015. Процитовано 6 грудня 2017.
- ↑ Novi vlasnik Prve televizije i O2 TV. b92.net (серб.). 4 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
- ↑ Obradović, M. (6 листопада 2018). Telekom: Kopernikus smo platili manje od 200 miliona evra. danas.rs (серб.). Процитовано 17 листопада 2018.
- ↑ Obradović, M. (13 листопада 2018). Milićević: Kopernikus vredi 37,5 miliona evra. danas.rs (серб.). Процитовано 17 листопада 2018.
- 1 2 3 Fond B92 i KC Reks ostali bez prostora. b92.net (серб.). 5 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
- Collin, M.: This Is Serbia Calling: Rock 'n' Roll Radio and Belgrade's Underground Resistance, Serpent's Tail, April 2001, ISBN 978-1-85242-682-8 (U.S. edition: Guerrilla Radio: Rock 'N' Roll Radio and Serbia's Underground Resistance, Nation Books, April 2002, ISBN 978-1-56025-404-1)
