Перейти до вмісту

HD148367

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
HD148367
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 16г 27х 48,19с
Схилення - 8° 22′ 18,2″
Видима величина (V) 4,62[1]
Характеристики
Спектральний класA2/A7
Яскравість B4,864±0,004[2]
Яскравість V4,657±0,003[2]
Показник кольору U−B0,08
Показник кольору B−V0,185±0,002[2]
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,09
індекс m1 0,22
індекс c1 0,87
індекс Hβ 2,85[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,670[2]
Мінімальна яскравість 4,700[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -67,26± 0,92[2] мс/рік

за схиленням: -12,60± 0,74[2] мс/рік

Паралакс (π) 26,67 ± 0,87[2] мс
Відстань 122,29 світлових років
37,50 парсек
Абсолютна величина (MV) 1,75 Редагувати інформацію у Вікіданих
Подробиці
Маса1,94 M☉
Радіус1,9 сонячний радіус Редагувати інформацію у Вікіданих
Світність16,56 L☉
Гравітація11 500 cm/s²[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Температура7961 K[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Металічність [Fe/H]0,14[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Швидкість обертання (v sin i)Vsin(i)=26[4] км/с
Інші позначення
  • up Oph A,

HD 148367, HIP 80628, HR 6129, BD-8 4243,

GSC 5626-1388
Посилання
SIMBADдані для HD148367

HD148367 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,7.[1] Вона розташована на відстані близько 122,3 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A2. Інша компонента має спектральний клас A7.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD148367 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 26км/сек.[4]


Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. 1 2 3 North P. Automated spectroscopic abundances of A and F-type stars using echelle spectrographs. II. Abundances of 140 A-F stars from ELODIE // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2003. — Vol. 398. — P. 1121–1135. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20021711 — arXiv:astro-ph/0210065
  4. 1 2 Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897