Ludwig B

Ludwig B
Обкладинка першого тому манґи
ルードヴィヒ・B Rudovihi B
Жанр	історичний[1]
Аудиторія	сейнен
Манґа
Автор	Осаму Тедзука
Видавець	Ushio Shuppan
Період випуску	1987  — 1989
Кількість томів	2

Ludwig B (яп. ルードヴィヒ・B, Rudovihi B) — японська манґа, написана та проілюстрована Осаму Тедзукою, яка є біографічною адаптацією раннього життя композитора Людвіга ван Бетховена. Вона зосереджується на боротьбі та пристрастях Бетховена в юності, включаючи його погіршення слуху, стосунки з жорстоким батьком-алкоголіком і самовираження через музику^[2][3]. Манґа почалася в червні 1987 року з наміром охопити весь творчий шлях Бетховена до його зрілості, але була перервана через смерть Тедзуки в 1989 році^[1].

Історія починається у Відні з народження Франца Кройцштайна — юнака, який присягається ненавидіти всіх на ім’я «Людвіг», оскільки крик павича з таким ім’ям став причиною смерті його матері. У 1770 році в Бонні, Німеччина, народжується Людвіг ван Бетховен. Малого Бетховена батько нещадно змушує вправлятися в грі на фортепіано, сподіваючись знайти багатого аристократа, який став би покровителем родини. Шестирічний Бетховен здобуває визнання, тоді як його батько дедалі глибше занурюється в алкоголізм. Під час перебування в Бонні юний Людвіг зустрічається з Францом Кройцштайном, і це закінчується спалахом люті Франца — він вдаряє Людвіга по вуху, що призводить до глухоти хлопчика.

Незважаючи ні на що, Людвіг наполегливо продовжує вдосконалюватися в музиці, що зрештою приводить його до короткого навчання під керівництвом старшого Вольфганга Амадея Моцарта, після чого він повертається додому. Незважаючи на численні труднощі — алкоголізм батька, короткий роман із прекрасною аристократкою та події французьких революційних воєн — Людвіг не припиняє шліфувати свій талант. Після того, як йому вдається здобути наставництво славетного композитора Йозефа Гайдна, Людвіг невпинно прямує до музичної величі.

Після успіху свого десятирічного проєкту Buddha Тедзука надихнувся на створення епічної біографічної роботи, присвяченої Бетховену. Після того як Міністерство закордонних справ Японії направило його на конференцію в Нансі, Франція, Тедзука скористався нагодою відвідати інші частини Європи. Під час цієї подорожі він побував у Відні та відвідав численні меморіальні місця, присвячені Бетховену, зокрема його колишню кімнату, де Тедзука торкнувся фортепіано самого композитора^[1].