Suicide Commando

Йоган ван Рой почав експериментувати з електронною музикою 1986 року. Перші записи він створював самостійно, використовуючи синтезатори та драм-машини. Серед музичних впливів ван Роя були The Cure, Depeche Mode, Fad Gadget, The Neon Judgement, Front 242 та The Klinik.^[2]

Першу демонстраційну касету Suicide Commando було записано 1987 року та видано 1988 року під назвою Industrial Underground. Цей запис став початком дискографії проєкту. У наступні роки ван Рой продовжував випускати касетні записи, серед яких This Is Hate (1989), Crap (1990), Go to Hell (1990), Into the Grave (1991), Black Flowers (1992) та Electro Convulsion Therapy (1993).^[3][4]

На початку діяльності проєкт розвивався в андеграундному середовищі касетної індустріальної музики. Упродовж раннього періоду ван Рой створив дев'ять демонстраційних касет. Цей етап був важливим для формування його індивідуального електронного звучання.^[5]

1993 року Suicide Commando почав виступати наживо. Одним із перших концертних виступів став виступ на підтримку бельгійського проєкту Plastic Noise Experience. Того ж року чотири композиції Suicide Commando, зокрема Never Get Out, увійшли до збірки Induktion, Varianz und Deren Folgen, виданої лейблом Kugelblitz Records.^[6]

1994 року німецький лейбл Off Beat випустив дебютний студійний альбом Suicide Commando — Critical Stage. До нього увійшли композиції Traumatize, Necrophilia та Where Do We Go From Here?. В останній як запрошений вокаліст узяв участь Дірк Івенс (Dirk Ivens), учасник бельгійського індустріального проєкту Dive.^[7]

1995 року вийшов другий студійний альбом Stored Images. Він містив композиції Murder, See You in Hell та інші записи, які сприяли популяризації проєкту на альтернативній електронній сцені. Пісня See You in Hell стала однією з найвідоміших композицій Suicide Commando.^[7]

1996 року, до десятої річниці заснування проєкту, було випущено мініальбом Contamination. Його вихід супроводжувався концертним туром Critical Images.^[6]

1998 року вийшов третій студійний альбом Construct-Destruct. До нього увійшли композиції Desire та Better Off Dead. Одночасно було випущено лімітоване спеціальне видання reCONSTRUCTion, яке містило основний альбом і бонусний диск із новим матеріалом та реміксами, створеними, зокрема, :wumpscut:, Dive і Plastic Noise Experience.^[6]

Наприкінці 1990-х років Suicide Commando розпочав співпрацю з німецьким лейблом Dependent Records. На цьому лейблі вийшли наступні релізи проєкту, що сприяло його популяризації за межами Бельгії.^[6]

2000 року вийшов четвертий студійний альбом Mindstrip. Серед його композицій — Comatose Delusion, Hellraiser, Love Breeds Suicide та Mindstripper. Альбом став одним із найуспішніших релізів проєкту на альтернативній електронній сцені.^[7]

2001 року було видано мініальбом Love Breeds Suicide. Він містив різні версії однойменної композиції, а також Dein Herz, Meine Gier і Dead Call.^[4][8]

2002 року вийшла збірка Anthology, до якої увійшли композиції з попередніх років творчості.

2003 року було випущено п'ятий студійний альбом Axis of Evil. Серед його композицій — Face of Death, Cause of Death: Suicide та One Nation Under God. Альбом закріпив позиції Suicide Commando на міжнародній електро-індастріальній сцені.^[7]

2004 року вийшли сингли Cause of Death: Suicide та Cause of Death: Suicide / One Nation Under God. 2005 року було видано сингл Godsend / Menschenfresser.^[4]

2006 року Suicide Commando випустив шостий студійний альбом Bind, Torture, Kill. Назва альбому відсилає до абревіатури BTK, якою позначали американського серійного вбивцю Денніса Рейдера. Тематика релізу та його композицій пов'язана з насильством і злочинами.^[6]

2007 року, з нагоди двадцятиріччя проєкту, було видано збірку X.20: 1986—2006, яка містила вибрані композиції та додатковий матеріал.

2009 року вийшли релізи Until We Die / Severed Head та Die Motherfucker Die.

2010 року на лейблі Out of Line Records вийшов сьомий студійний альбом Implements of Hell. Його назва пов'язана з висловом американського серійного вбивці Альберта Фіша, який називав знаряддя своїх злочинів «знаряддями пекла».^[6]

2011 року було випущено шестидискову збірку The Suicide Sessions, до якої увійшли перші три студійні альбоми проєкту та додаткові диски з рідкісними й раніше не опублікованими записами.^[6]

2012 року Suicide Commando випустив сингл Attention Whore, який передував наступному студійному альбому.

2013 року вийшов восьмий студійний альбом When Evil Speaks. Він посів 47-ме місце в офіційному німецькому альбомному чарті. Того ж року було випущено сингл Unterwelt.^[6][9]

2015 року вийшов сингл The Pain That You Like, записаний за участю Жана-Люка Демейєра (Jean-Luc De Meyer), вокаліста бельгійського гурту Front 242.

2017 року було видано дев'ятий студійний альбом Forest of the Impaled. Він посів 28-ме місце в офіційному німецькому альбомному чарті.^[6]

2018 року вийшов мініальбом Death Will Find You.^[4]

2019 року було випущено нову версію синглу Hellraiser.

2020 року вийшов реліз Dein Herz, Meine Gier / Bunkerb!tch, а також альбом Mindstrip Redux, присвячений двадцятиріччю альбому Mindstrip. У ньому ван Рой переосмислив композиції з оригінального альбому, створивши нові версії записів.^[4]

2021 року було випущено сингл Trick or Treat.

2022 року на лейблі Out of Line Records вийшов десятий студійний альбом Goddestruktor. Він посів дев'яте місце в офіційному німецькому альбомному чарті, що стало найвищою позицією Suicide Commando в цьому чарті.^[6]

14 квітня 2022 року вийшов сингл Bang Bang Bang, який містив однойменну композицію, її ремікс, а також Trick or Treat у кількох версіях.^[10]

2023 року було випущено сингл God of Destruction, який містив нові версії композицій з альбому Goddestruktor. У цей період проєкт продовжував концертну діяльність у Європі та Північній Америці.^[6]

2024 року було випущено лімітовану вінілову збірку Impressions of Death. Видання складалося з трьох подвійних вінілових альбомів: Critical Stage, Stored Images та Construct-Destruct.^[11]

2025 року вийшов мініальбом Final Stage, до якого увійшли переосмислені композиції з дебютного альбому Critical Stage та нова композиція De weg. Остання стала першою піснею Suicide Commando, виконаною Йоганом ван Роєм його рідною нідерландською мовою.^[6][12]

• Йоган ван Рой (Johan van Roy) — засновник проєкту, музика, тексти, вокал, електронні інструменти.

Suicide Commando є сольним проєктом Йогана ван Роя. Для концертних виступів залучаються додаткові музиканти; склад концертного колективу змінювався протягом діяльності проєкту.^[2]

• Critical Stage (1994)
• Stored Images (1995)
• Construct-Destruct (1998)
• Mindstrip (2000)
• Axis of Evil (2003)
• Bind, Torture, Kill (2006)
• Implements of Hell (2010)
• When Evil Speaks (2013)
• Forest of the Impaled (2017)
• Goddestruktor (2022)

• Contamination (1996)
• Love Breeds Suicide (2001)
• Die Motherfucker Die (2009)
• Death Will Find You (2018)
• Final Stage (2025)

• Comatose Delusion (2000)
• Hellraiser (2000)
• Face of Death (2003)
• Cause of Death: Suicide (2004)
• Godsend / Menschenfresser (2005)
• Until We Die / Severed Head (2009)
• God Is in the Rain (2010)
• Death Cures All Pain (2010)
• Attention Whore (2012)
• Unterwelt (2013)
• The Pain That You Like (2015)
• Dein Herz, Meine Gier / Bunkerb!tch (2020)
• Trick or Treat (2021)
• Bang Bang Bang (2022)
• God of Destruction (2023)
• De weg (2025)

• Anthology (2002)
• X.20: 1986—2006 (2007)
• The Suicide Sessions (2011)
• Compendium X30: Dependent 1999—2007 (2016)
• Mindstrip Redux (2020)
• Impressions of Death (2024)